База знань

Тестування на відмову і відновлення (Failover and Recovery Testing)

Тестування на відмову і відновлення (Failover and Recovery Testing) – вид нефункціонального тестування, основною місією якого є визначення здатності ПЗ до опору і відновлення після збоїв в роботі, які виникли як всередині програми, так і від інших програмно-незалежних факторів (апаратура, мережа і т.д.),а також забезпечення цілісності і збереження даних тестованого продукту після критичних помилок

Даний вид тестування має вельми специфічний (порівняно з іншими видами) підхід до виконання тестів, так як об’єктами дослідження є:

  • поведінка ПЗ при перериванні обробки даних;
  • при втраті мережі;
  • при відключенні електрики (на стороні клієнта або сервера);
  • втрата підключення носіїв даних.

Отже, і різні сценарії тестування розробляються, спираючись на вищезгадані фактори впливу на здатність ПЗ до відновлення після збою.

Методика тестування полягає в симулюванні різних умов збою і подальшого вивчення. На основі показників можна оцінити надійність системи і в разі незадовільних показників вжити відповідних заходів щодо поліпшення систем відновлення.

Тестування на відмову і відновлення особливо актуально при розробці систем, які повинні працювати на протязі тривалого часу, аж до 24 /7, а також рекомендується до проведення при впровадженні нового ПЗ або при модифікації існуючого. Від здатності такого ПЗ відновлювати працездатність після непередбаченої ситуації, а також мінімізувати втрати даних буде залежати не тільки репутація компанії-розробника, а часом і щось більше, ніж гроші.

При моделюванні ситуації збою, оцінюється як ступінь втрати даних (чи знаходиться вона в межах допустимого), так і здатність системи облікувати всі транзакції і їх статус виконання.

 

Набагато більше інформації на курсі базовий модуль тестування